Dostizeniya  Ustremlenie Missiya  Mudrost  Vzaimootnosheniya  Sostoyanie  Zdorovie 




КОРДОЦЕНТРИЗМ ТА УКРАЇНА

Чим український менталітет відрізняється від західноєвропейського? Відповідь на це питання ніяк не можуть знайти сучасники, але відповідь вже давно відома. 

Kondocentrizm text

Кордоцентризм ставить в основу всього розвитку, особливо роз- витку людини, таку філософську категорію, як серце. Можна сказати, що цим напрямком український менталітет відрізняється від західноєвропейського. В основі західноєвропейської філософії стоїть ratio – розум, практицизм, а філософія серця передбачає емоційне, естетичне, етичне начало.

В українській філософській і суспільній думці кордоцентризм займав важливе місце протягом всієї історії країни. Найяскравішим представником цього напрямку був, звичайно ж, Григорій Сковорода, але і до нього були послідовники кордоцетризму, наприклад Іван Вишенський (XVI ст.), Кирило Транквіліон-Ставровецкий (XVII ст.), який у своїх основних працях висував теорії, що підтримують біблійну концепцію «чистого серця» як мірила гріховності (чистим сер- цем людина відрізняється від людини грішної).

Серце, як філософська і теологічна категорія, цікавило українських мислителів і виринало найчастіше у пошуках відповіді на одне з найголовніших питань філософії – де знаходиться містилище душі. Касіян Сакович, попередник Сковороди, що жив у XVII ст., в одному зі своїх трактатів про душу доходить до єретичного вирішення цього питання і каже, що душа присутня в кожній частині тіла, заперечуючи тим самим значення серця. Але це не завадило йому дати тлумачення серця як оселі, келії, де живе Бог і читає власні думки людини. 

Революція в кордоцентризмі і поглиблення теорії кордоцентризму нерозривно пов’язані з Григорієм Сковородою. Для нього серце посідає важливе місце у всій філософській системі, бо воно дорівнює людині – її глибинній сутності. Він пише: «Серце твоє є голова зовнішностей твоїх. А коли голова, то сам ти є твоє серце». Сковорода стверджує первинність і незнищеність серця, як скарбниці духовної. Серце є мірою людини, і тільки пізнавши серце, пізнаєш людину: «И совершенно человека видит тот, кто видит сердце его». Та й саме пізнання особистості є проникненням у серце. Григорій Сковорода завжди починає хвалити людське серце, коли йому випадає писати про гідну поваги людину. Він виокремив поняття «істинної людини», тобто такої людини, яка живе життям свого серця.

Під впливом урбанізації, політизації, матеріалізації нашого життя ця філософія втрачає свій вплив 

Сковорода виділяє й таку категорію, як глибоке серце. Сковорода намагається відкрити концепцію глибинного серця: серце, позбавлене життєвого маяття, утворює божественну сублімовану сутність, із якою пов’язана будь-яка людина, і від цінності цього зв’язку залежить ступінь істинного в людині. Таке серце за Біблією – таємниця світу, пристанище Бога на землі: «Истинный человек есть сердце в человеке, глубокое же сердце и одному только Богу познаваемое не иное что есть, как мыслей наших неограниченная бездна». За Сковородою, серце – це «утаенная мыслей наших бездна», це той ланцюг, яким людина назавжди пов’язана з вічністю, і тільки той, хто пізнав нетлінну істинну людину, напився з вічного духовного джерела, опанував глибоке серце, непідвладне смерті. Тобто людина, яка відірвана від суєтності, має це глибинне серце.

З глибоким серцем у філософії Сковороди щільно пов’язане нове серце. Людина, яка пізнала себе, яка переборює в собі гріхи, пристрасті, звільняється від усього тлінного, тілесного, здобуває нове серце. Фактично, нова людина – це істинна людина, це ідентичні поняття. 

Все це проявляється в ментальності українського народу. Гостинність, доброта, відкритість пов’язані з філософією кордоцентризму, яка сформувалась в Україні під впливом Візантії. Кордоцентризм має біблійні корені і прийшов до нас із часів Володимира, коли було прийнято християнство. 

Сьогодні під впливом урбанізації, політизації, матеріалізації нашого життя, духовних процесів ця філософія втрачає свій вплив. Людині призначено, перш за все, мати єдність із природою, але сьогодні велика частина суспільства відірвана від природи, цурається контакту з нею. Але ж природа і Бог – це одне й те ж. Кордоцентризм втрачає позиції, і саме в їх відновленні потрібно працювати нашим ідеологам, філософам, суспільствознавцям і самим українцям, тому що ми втрачаємо ту притаманну нам, дану нам Богом частину нашої ментальності – жити серцем, і це негативно впливає на нашу політичну, економічну, суспільну ситуацію. Потрібно частіше звертатися до витоків, спадщини предків, не втрачати зв’язок із природою, натурою, Батьківщиною, поважати і пишатися всім цим, бути істинною людиною, а це значить – і благословенною Богом.

 

За принципом серця

Кожна людина народжується з одним «центром», схильним до панування над двома іншими. Одна людина більше залежить від своєї голови, ніж від свого серця, інша – більш піддається впливу емоцій. Філософ-містик, композитор і мандрівник першої половини XX століття Георгій Гурджиєв виділяє три типи людей:

  • людина, яка має свій центр ваги в руховій (фізичній) і інстинктивній функціях;
  • людина, що віддає перевагу почуттям та емоціям;
  • людина, котра у своїх діях спирається на досвід, знання (інтелект) або творчі перспективи.

Вважається, що українці належать саме до другого типу – емоційної людини, у якої емоційний центр панує над інтелектуальним, руховим і інстинктивним. Українці в переважній більшості живуть за принципом серця. Пропускаючи все через серце, ми підіймаємось над протиріччями, над руйнуваннями і різністю поглядів, адже серце – це місце об’єднання, місце, де все має право на життя. Саме на цьому ґрунтується філософія кордоцентризму.

Валерій Манженко, науковий співробітник Національного літературно-меморіального музею Г. С. Сковороди, с. Сковородинівка, Харківська обл.

 

Колесо Жизни №92 или №10 2015

 

Получать новые номера журнала первым! 

...

Написать отзыв
Отзывы «КОРДОЦЕНТРИЗМ ТА УКРАЇНА»

Ваше имя *:

E-mail *:

Текст сообщения *: