Напередодні Нового Року ми знову почнемо мріяти. Навіть у заядлих скептиків десь в глибині душі щось здригнеться, щось зовсім не логічне та ірраціональне, і, можливо, це помітять лише вони і більш ніхто. Та все ж це відбудеться. Це такий час. Магічний, добрий, обнадійливий. Традиція, яка тягнеться з давніх давен. Живе коло, що утворилося колись давно і й досі продовжує діяти. Це поле, що зв’язує різні країни, різних людей, різні світи. І у всіх виникає вона – Мрія. Така різна, така досяжна-недосяжна. Новий Рік, як відправна точка, портал, що відкривається 31 го січня і залишається відкритим аж до Різдва. Тунель «віри, надії та любові». Ми мріємо, записуємо, відкладаємо в голові. Ставимо нові цілі, візуалізуємо себе в наступному році. Бій курантів, феєрверки, як магічна підтримка, що свідчитиме про обов’язкове здійснення задуманого. 

І от, озираючи на минулий рік, чи не слід згадати ті мрії, що звучали з минулими курантами? Відсвяткувати здійснені бажання, зафіксувати свої результати, а що не збулося … проаналізувати. Хоча спершу, мабуть, слід проаналізувати ті мрії, що збулися. Чому вони здійснилися? Можливо, ви працювали над ними? Маленькими чи великими кроками йшли їм назустріч? Або ж дуже сильно хотіли, аби збулося? Можливо, ви нарешті попросили підтримки чи наперекір усім пішли своїм шляхом? Придивившись, ви побачите, що ви діяли. Ви не стояли на місці. А що ж з тим, що не відбулося? Які перешкоди вам трапилися, що ви не змогли подолати? Можливо, щось долати і не хотілося? Можливо мрія була не досить вагомою? Якщо ви дійсно хотіли її досягти, то що ж завадило? Чи можливо цей рік лише вступна частина і мрія здійснюється, але поволі?

Виокремивши мрії, що так і лишилися мріями, на них слід уважно подивитися. Викреслити ті що « а би було», або ж залишити – нехай бовтаються, вони не серйозні і на них не звертаєш уваги, та якщо здійсняться, то буде приємно. Отже, нехай десь там будуть. 

А тепер потремо долоні та займімося тими, що вагомі. Більшість з них не здійснилася через вас самих. Не спішіть кричати та злитися, задумайтесь. Видихніть. Мрія – ваша, отже і здійснити її маєте саме ви. Так, насамперед, потрібно сильно повірити, сильно захотіти. Банально? Можливо. Але дієво.

Отже, бажання мати – це вже перший крок. А вміння дозволити собі отримати омріяне – другий. Один мій друг, колись сказав мені: «Знаєш чому в мене це є? Тому що я собі це дозволив». Тож дайте собі право на це бажання. Третій крок – уявіть, що воно збулося. Насолодіться відчуттям. І …  відпустіть. Не зациклюйтесь. Не дайте себе засліпити, бо, повірте, те, що ви бачите попереду, це чудово, та дорога до нього теж прекрасна.

Розповім вам про свою мрію. Півмарафон. Я так хотіла його пробігти, але ніколи не реєструвалася. А коли дата наближалася, думала, от наступного року. А потім взяла і купила реєстрацію. Почала готуватися, так натхненно, що аж набридло через декілька тижнів. А потім зрозуміла, що так я зовсім перестану любити біг. І вирішила насолоджуватися процесом. Так, час від часу доводилося себе змушувати, бігти десь швидше, десь додавати вправи на витривалість. А десь я робила собі поблажки, і просто насолоджувалася ранковим містом. Я перестала циклитися на тому, що через три місяці повинна показати клас. І коли настав цей день, і моя мрія збулася – це було неймовірно. Натхненно, важко та легко одночасно.

Тож деякі мрії потребують вашої активної участі, як не крути. Без вас їм аж ніяк не вдасться стати видимими. Зважтеся на те, що вони збулися. І, повірте,  – все можливо. Загадайте. Всесвіт почує. Ви ж пам’ятаєте : «Якщо ви дійсно чогось хочете, увесь Всесвіт сприятиме цьому». Та це не значить, що треба лягти та чекати. Хіба що маєте екстрасенсорні здібності). Дійте, направляйте свою енергію в необхідне русло. Але не зациклюйтесь. Життя досить цікава річ, і по дорозі до мрії можна з задоволенням пройтись, час від часу звертаючи чи уповільнюючись. Не «залипайте» так фанатично, вмійте бачити і інше.

shortcut

КОММЕНТАРИИ : 0